Юридична компанія

Кидалов і Партнери

Працює в Україні і спеціалізується на наданні юридичної допомоги широкому колу юридичних і приватних осіб.

Записатися на консультацію

Зростання ролі шлюбного договору в регулюванні правовідносин у шлюбах з українцями.

Останнім часом в Україні постійно збільшується кількість підписаних шлюбних договорів, причому особливо це помітно в сегменті інтернаціональних пар, коли один з подружжя є громадянином України, а другий – іноземцем.
Дана тенденція є свідченням зваженого, раціонального підходу осіб до процесу вступу в шлюб, особливо якщо сторони шлюбу, або одна його сторона, є економічно активними і до шлюбу встигли придбати значні активи. Важливою причиною, яка впливає на збільшення кількості шлюбних контрактів, є підвищення середнього віку людей, що вступають у шлюб. Якщо раніше молоді люди вступали в шлюб досить рано, в 18-22 роки, то зараз вони воліють спочатку знайти певну фінансову незалежність і лише потім замислюються про створення сім’ї. Тому, природно, до моменту вступу в шлюб подружжя вже мають різні активи, які вони хочуть убезпечити від домагань другого з подружжя. Досить високий рівень укладання шлюбних контрактів у випадку, якщо у сторін даний шлюб вже не перший і люди мають деякий, часто негативний, досвід вирішення майнових суперечок при розлученні.
На жаль, український менталітет розцінює вимогу про укладання шлюбного договору як ознаку недовіри або неповаги одного з подружжя до іншого. У цьому полягає основна відмінність від зарубіжних країн, де шлюбний контракт вже давно користується популярністю і де, навпаки, відмова від укладення шлюбного договору трактується як недовіра або як неповага до іншого з подружжя.
При укладанні шлюбного договору з нерезидентом сторонам слід врахувати кілька важливих моментів. Так, за кордоном, в деяких юрисдикціях шлюбними контрактами можна врегулювати практично всі сторони подружнього життя – від майнових до особистих, аж до інтимних. В Україні ж шлюбним договором регулюються виключно майнові відносини між подружжям, а саме: правовий режим майна (що з майна буде відноситись до спільної сумісної власності, а що – до приватної), порядок користування майном, у тому числі житлом, майном іншого з подружжя, а також право на утримання (аліменти). Шлюбний договір, за правом України, не може регулювати особисті відносини подружжя, а також особисті відносини між ними та дітьми. Крім того, шлюбний договір не може зменшувати обсягу прав подружжя та їх дітей, встановлених Сімейним кодексом України, ставити одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище, тощо. Відповідно до закону, такі положення шлюбного договору є нікчемними, тобто такими, які не створюють для подружжя ніяких прав і обов’язків, тому варто уважно підходити до вибору юрисдикції при укладанні шлюбного договору.
Згідно загальної практики в шлюбному договорі, можна передбачити такі моменти:
• зміна правового режиму майна, придбаного в шлюбі, так як за законом все майно, набуте у шлюбі, є спільним. Шлюбний договір може встановлювати правила, за якими таке майно буде належати одному з подружжя на праві приватної власності.
• право власності на весільні подарунки. Наприклад, шлюбний договір може встановити правило, що весільні подарунки належать на праві приватної власності тому з подружжя, родичі, друзі якого їх подарували.
• порядок користування житлом. В тому випадку, коли один із подружжя вселяється в житло другого з подружжя, у шлюбному договорі можна обумовити порядок виселення з такого житла у випадку розлучення.
• встановлення утримання одному з подружжя, медичне страхування або страхування від нещасного випадку за рахунок одного з подружжя. Може бути встановлена щомісячна матеріальна виплата в конкретному розмірі, а також умови, за яких такі виплати припиняються, наприклад, у випадках недостойної поведінки дружини / чоловіка у шлюбі.
Як показує практика, укладення сторонами шлюбу шлюбного договору дозволяє їм не тільки захистити свої майнові права, але й уникнути затяжних судових розглядів зі значними витратами на правову допомогу, а також дає можливість зберегти хороші відносини між подружжям після розірвання шлюбу, особливо, якщо є діти. До того ж, як показує практика, подружжя, які уклали шлюбний договір, розлучаються набагато рідше, ніж подружжя, які цього не зробили. А в подружніх парах, де один з подружжя є більш заможним або більш економічно активним, шлюбний контракт дозволяє зняти напруженість у взаєминах з родичами (батьками, дітьми) багатшого з подружжя, адже найчастіше в біднішому бачать шахрая, що претендує на їх добробут.
Шлюбний договір укладається у письмовій формі і, якщо він укладається на території України, підлягає нотаріальному посвідченню. Даний договір може укладатися як до реєстрації шлюбу (у такому разі він набуває чинності з моменту реєстрації шлюбу), так і після офіційної реєстрації, причому в такому випадку він може бути укладений в будь-який момент, незалежно від кількості років, прожитих у шлюбі (в такому випадку договір набирає чинності з дня його нотаріального посвідчення). Шлюбний договір можна укласти як на невизначений, так і на конкретно встановлений термін. Одностороння зміна умов шлюбного договору або відмова від нього не допускається. Зміни та доповнення до такого договору вносяться виключно за взаємною згодою подружжя, з дотриманням форми договору, тобто якщо договір укладався на Україні, то всі зміни до нього підлягають нотаріальному посвідченню. Як і будь інший договір, шлюбний договір може бути розірваний за рішенням суду або визнаний недійсним.
Окремо варто зупинитися на можливості укласти шлюбний договір, перебуваючи в цивільному шлюбі. Сімейний кодекс України практично зрівняв так званий цивільний шлюб з офіційно зареєстрованим, визначивши права і обов’язки подружжя, які проживають однією сім’єю без реєстрації шлюбу і ведуть спільне господарство, як цивільний шлюб. Однак у цивільному шлюбі пара не може укласти шлюбний договір, адже необхідною умовою його підписання є відомості про зареєстрований шлюб або інформація про осіб, які подали заяву на реєстрацію шлюбу, а також подружжя. Тому всі майнові права подружжя в цивільному шлюбі будуть визначатися відповідно до статті 74 Сімейного кодексу України, а це означає, що в цивільному шлюбі будь-яке майно, придбане за час спільного проживання, належатиме їм на праві спільної сумісної власності. При цьому чинне законодавство не забороняє таким особам укласти договір у звичайній письмовій формі, в якому обумовити режим спільної власності на майно, придбаної в період спільного проживання. Це не буде шлюбним договором у розумінні закону, але буде цілком надійним і законним інструментом захисту сторін у правовідносинах. Цей нюанс обов’язково слід враховувати, якщо особи вирішують вибрати цивільний шлюб як форму своїх відносин.
Підсумовуючи вищевикладене, можна сказати, що шлюбний договір є хорошим інструментом для зміцнення інституту сім’ї, який дозволяє найбільш повно враховувати інтереси кожного з подружжя і зменшити кількість суперечок і конфліктів між ними. Особливо такий договір важливий для інтернаціональних шлюбів, у якому одним з подружжя є українець чи українка. Саме шлюбний договір дозволяє адаптувати менталітети подружжя з різних країн один до одного, дає можливість не турбуватися про можливі майнові проблеми, а сконцентруватися на родині і насолоджуватися сімейним життям. І саме в інтернаціональних шлюбах допомога кваліфікованого юриста на стадії обговорення і укладання шлюбного договору вкрай важлива обом з подружжя.

Автор: Кидалов Ігор

Submit your review
1
2
3
4
5
Submit
     
Cancel

Create your own review

Kydalov & Partners
Average rating:  
 0 reviews
Дата Публікації: 05.10.2015
Переглядів: 676

Коментарі

    Залишилися питання