Новації українського права щодо захисту прав міноритарних власників корпоративних прав

Для всіх осіб, які вели бізнес в Україні, не було секретом, що міноритарні власники корпоративних прав (акціонери, учасники господарських товариств) мали дуже мало ефективних інструментів для захисту своїх прав. Відсутність таких правових інструментів призводила до численних випадків зловживань з боку керівних органів товариств чи мажоритарних акціонерів, а, в деяких випадках, призводило до відвертого рейдерства.

Однак за останній час були прийняті декілька важливих змін в закони України, які значно покращують права та можливості мінори тарних акціонерів. Так, Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів” до Господарського кодексу України була внесена норма щодо розгляду господарськими судами спорів між господарським товариством та його посадовою особою, навіть після того як повноваження цієї посадової особи були припинені. В таких спорах представляти інтереси товариства може акціонер (учасник), який володіє часткою від 10% статутного капіталу, якщо такий учасник подав до господарського суду позовну заяву від імені товариства або заяву про здійснення представництва позивача. Тобто, за новою нормою закону тепер не обов’язково мати контрольний пакет акцій для представлення інтересів товариства в суді. Ця норма захищає інтереси власників невеликого пакету акцій та дає правові інструменти для реалізації можливості представляти товариство в суді.

Отже, щоби бути представником товариства у такому спорі не обов’язково мати контрольний пакет акцій. На нашу думку, ця новела перш за все враховує інтереси власників відносно невеликих пакетів акцій та дозволяє їм захищати у суді інтереси товариства, особливо в випадках, коли мажоритарні акціонери контролюють виконавчий орган юридичної особи і використовують переваги такого становища для шкоди інтересам міноритаріїв.

Важливим нововведенням є й те, що у спорах між господарським товариством та його посадовою особою щодо відшкодування збитків будь-які дії, такі як відмова від позову, зменшення розміру позовних вимог, зміна предмета або підстави позову, укладення мирової угоди, відмова від апеляційної або касаційної скарги, тощо, можуть вчинятись лише за письмовою згодою усіх представників цього товариства. Кожен акціонер, якому належить 10 і більше відсотків статутного капіталу (простих акцій), бере участь в ухваленні рішення щодо стратегії захисту інтересів товариства. Такий законодавчий підхід усуває підстави для можливого недобросовісного використання законних можливостей в судовому процесі або змову на шкоду акціонерам.

Крім зазначеного, до Господарського кодексу України внесені зміни, якими чітко визначений перелік підстав для відшкодування збитків, завданих товариству діями чи бездіяльністю посадової особи. Так, господарське товариство може вимагати відшкодування збитків, завданих його посадовою особою, якщо така посадова особа перевищувала або зловживала своїми службовими повноваженнями, порушувала порядок попереднього погодження значущих рішень з загальними зборами або спостережною радою, порушувала іншої процедури прийняття рішень, встановлених установчими документами товариства, надавала недостовірну інформацію загальним зборам або спостережній раді, що вплинуло на прийняті ними рішення, проявляла бездіяльність у ситуаціях, коли була зобов’язана вчиняти певні дії, несумлінно виконувала інші обов’язки, тощо. При цьому слід розуміти, що посадова особа несе відповідальність за збитки, завдані господарському товариству її діями або бездіяльністю, і не відповідає за обставини непереборної сили, вплив інших зовнішніх факторів, таких як кон’юнктура ринку, тощо.

Зазначені вище зміни до законів України набули чинності з 1 травня 2016 року, і, як ми казали, з одного боку посилять захист прав міноритарних акціонерів, а з іншого – суттєво посилять відповідальність топ-менеджменту компаній. Так, керівники підприємств ризикують отримувати багатомільйонні позови від акціонерів у разі прийняття невдалого управлінського рішення, недбалого керування підприємством чи у випадку явних зловживань, що певною мірою це підвищить рівень відповідальності керівників, змусить їх більш сумлінно виконувати свої обов’язки. З другого боку, можливі й зловживання з боку акціонерів своїми правами щодо судових спорів з посадовими особами, що може призвести до дефіциту кваліфікованих топ-менеджерів, які, оцінюючи ризики, змушені будуть суттєво підвищити свої вимоги щодо заробітної плати, гарантій, або, навіть, будуть шукати інші місця роботи на підприємствах з більш лояльними акціонерами. Тому можна передбачати, що, як й в розвинутих країнах, може з’явитись попит на страхування цивільної відповідальності керівників (directors and officers liability insurance, D&O).

Практика страхування цивільної відповідальність керівника перед акціонерами, кредиторами, регулюючими структурами та іншими особами, інтересам яких можуть бути завдані збитки діями менеджменту, є досить звичайною для великих міжнародних компаній. Поліс D&O зазвичай оформлюється на декількох осіб – президента компанії, членів ради директорів та правління, керівників окремих департаментів. В більшості випадків, такими полісами компенсуються збитки, завдані під час випуску цінних паперів, угод щодо злиття і поглинання, внаслідок неповного розкриття інформації чи неточностей у фінансових звітах і навіть необережних публічних висловлювань топ-менеджменту, тощо. Однак в Україні компаній, які б могли дозволити собі такий вид страхування, дужа мало, а тому більшість спірних питань все ж будуть врегульовуватись в судах.

Підсумовуючи наведене можна сказати, що в праві України з’явися цілком прогресивний і дієвий інструмент для захисту прав акціонерів від дій керівних органів підприємства і особливо цей інструмент захищає права міноритарних акціонерів. Разом з тим не відомо, як відреагує топ-менеджмент компаній на такі нововведення, адже правила гри суттєво змінюються. В будь-якому випадку вкрай не завитими будуть консультації між всіма зацікавленими сторонами за участю кваліфікованих юристів, які допоможуть захистити права всіх учасників та зберегти працюючий бізнес.

Автор: Кидалов Ігор