Сурогатна мати з України: Правові аспекти

Не є секретом, що середній дітородний вік в розвинутих країнах суттєво збільшується. Багато хто в розвинутих країнах дуже тривалий час живе “для себе” і починає замислюватись про подовження роду ближче до 40 років. І якщо для чоловіка такий вік не є перешкодою для батьківства, то жінка в такому віці, навіть за допомогою сучасної медицини, при народженні дитини може зустрітися із певними труднощами.. В більшості випадків сурогатне материнство є чи не єдиним виходом в такій ситуації.

Сурогатна матір – це жінка, яка за допомогою штучного запліднення виношує та народжує дитину для іншої особи або сім’ї, які за медичними показниками, або по іншим причинам, не мають змоги зачати та народити дитину. Особи, що розглядають можливість народити дитину з допомогою сурогатної матері, вирішують для себе цілий комплекс питань, починаючи від вибору потенційної кандидатури на роль сурогатної матері, яка зможе виносити здорового нащадка, фінансового питання, так і низки юридичних питань, без вирішення та врегулювання яких в майбутньому можуть виникнути неабиякі складнощі.

Останні роки Україна набирає популярність як постачальник сурогатних матерів для європейців та громадян інших країн. Це і не дивно, адже, по-перше, Україна територіально близька до Європи, по-друге, доступна та досить низька, в порівнянні з іншими країнами Європи, вартість послуг сурогатної матері. Однак є деякі аспекти, які мають враховувати батьки, що зважились скористуватись послугами сурогатної матері з України.

Правові питання сурогатного материнства регулюється Сімейним Кодексом України. Стаття 123 Сімейного кодексу України передбачає порядок визначення походження дитини від батька, матері при штучному заплідненні та імплантації зародка, а саме у разі імплантації в організм іншої жінки зародка, зачатого подружжям або якщо зародок, зачатий чоловіком, який перебуває у шлюбі, та іншою жінкою, імплантовано в організм його дружини, батьками такої дитини є подружжя. Таким чином законодавчо в Україні сурогатне материнство фактично обмежено 2-ма способами.

Натомість, методиками і наказами Міністерства охорони здоров’я України визнаються законними допоміжні репродуктивні технології (ДРТ) в лікуванні безпліддя, серед яких є інсемінація жінок спермою чоловіка (донора). Таким чином, не існує обмежень в використанні сурогатної матері для одинокого чоловіка, якій бажає мати дитину, але визнання походження такої дитини відбуватиметься в загальному порядку, і в цьому є найбільша загроза для прав такого одинокого чоловіка: після народження дитини сурогатна матір може не захотіти віддавати дитину батькові і ніхто не зможе без суду забрати дитину у біологічної матері. Батько зможе забрати дитину у сурогатної матері лише у випадку, коли після пологів сурогатна матір самостійно відмовиться від дитини або через суд позбавить її материнських прав на дитину.

Щоб уникнути проблем у подібних ситуаціях, а також у будь-яких ситуаціях, пов’язаних з застосуванням сурогатного материнства, слід ретельно підійти до укладання договору з сурогатною матір’ю. При цьому важливим є не тільки суто фінансові або медичні аспекти. Не менше важливим є проведення попередньої психологічної оцінки потенційної сурогатної матері на предмет її психологічної готовності виносити для третіх осіб дитину, а потім її віддати.

В Україні вимоги до сурогатних матерів не дуже широкі – сурогатною матір’ю може стати будь яка жінка віком від 18 до 35 років, що має власну здорову дитину, та не має соматичних та психологічних хвороб. Виходячи з практики, зацікавленим особам можна рекомендувати обирати сурогатну матір серед числа заміжніх осіб, які мають своїх дітей, а чоловік сурогатної матері повинен брати участь в укладенні договору. Такий підхід дозволяє уникати більшості спірних питань в майбутньому.

Не слід випускати з уваги, що особи, які бажають стати батьками за допомогою сурогатного материнства, часто стають жертвами маніпуляцій і шахрайства як з боку потенційних сурогатних матерів, так і з боку спеціалізованих клінік. Наприклад, сурогатні матері можуть шантажувати біологічних батьків відмовою в наданні дитини, проведенням переривання вагітності, вступати в змову з клінікою щодо імітації вагітності і т.д.. Запобіжним заходом для уникнення шахрайств або маніпуляцій з боку сурогатних матерів або клінік може бути використання банківських інструментів, коли грошова винагорода клініці або сурогатній матері перебуває на спеціальному депозитному рахунку в банку до моменту отримання дитини, тощо.

Крім цього особам, що бажають стати батьками за допомогою сурогатної матері в Україні, слід розуміти, що в більшості випадків, при укладенні договору зі спеціалізованою клінікою, із суми 20-40 тисяч доларів США, що отримає клініка за народження дитини, сурогатній матері буде виплачено лише 10-20% від загальної суми. Тому потенційні батьки не повинні ігнорувати цей момент, т.я. він може мати вплив на поведінку сурогатної матері, яка розуміє, що клініка її використовує та заробляє набагато більше грошей.

Таким чином, зацікавленим в використанні сурогатної матері особам слід підійти до юридичних аспектів цього процесу не менш уважно і виважено, як і до медичних аспектів. Навіть при зверненні в авторитетну клініку з юридичною службою, консультація та юридичний супровід процедур сурогатного материнства незалежним юристом можуть допомогти уникнути небажаних наслідків в майбутньому та набагато знизить ризик виникнення спорів.

Автор: Бован Катерина, старший юрист