Альтернативні варіанти вирішення спорів в Україні: медіація та її переваги

Загальновідомо, що вирішення більшості приватних конфліктів, найчастіше за все вирішується судовими установами різних юрисдикцій. Неодмінними супутниками судового процесу, серед іншого, є гласність, відкритість, чималі ставки судових зборів у значних спорах. Однак, іноді опонентам у спорі ні до чого розголошувати на державному рівні всі подробиці суперечки, немає бажання конфліктувати, марнувати час та витрачати великі відсотки від ціни позову в якості оплати судового збору в дохід держави.

Не так давно в українському правовому просторі з’явилося визначення медіації як альтернативного шляху врегулювання спорів між суб’єктами будь-якого виду правовідносин, здебільшого в сфері бізнесу, виконання трудових обов’язків, сімейних конфліктів. Сутність цього процесу полягає у вирішенні суперечок із залученням посередника (медіатора), який допомагає сторонам конфлікту налагодити спілкування та проаналізувати сутність проблеми, внаслідок чого останні самостійно доходять до рішення, що задовольняє обидві сторони. Сам медіатор, як особа, яка має за намір не притягнути до відповідальності, а мирно врегулювати спір, керується більше приватними інтересами сторін, ніж нормами права. Як наслідок досягнення взаєморозуміння з контрагентом, ваші стосунки налагодяться та в майбутньому та ви матимете змогу й надалі продовжувати взаємовигідну співпрацю.

Не дивлячись на відсутність єдиного нормативно-правового регулювання медіаційної процедури в Україні, на практиці активно використовуються Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи Rec (2001) 9 та Принципи, розроблені Європейською комісією з ефективності правосуддя щодо переваг альтернативних судовим розглядам спорів в Україні, що надає процедурі медіації наступні переваги:

1. Економія часу. Будь-який юридично свідомий спеціаліст беззаперечно погодиться, що розгляд справ судом завжди затягуються. Процеси збирання інформації, направлення відомостей сторонами справи, відпустки суддів, підготовка процесуальних документів та безліч іншого можуть забрати тривалий час. А у випадку небажання нести відповідальність чи виконувати зобов’язання, сторони можуть зловживати процесуальними правами, затягувати час розгляду, свідомо не з’являтися на розгляд справи. Тут дійсно медіація має безліч переваг – від відсутності тиску авторитету суду на сторони до повної паритетності та, внаслідок цього, вільного вибору часу, місця розгляду справи.

2. Економія коштів. Оплата послуг медіатора у більшості випадків здійснюється погодинно, тому Ви та Ваш опонент максимально зацікавлені у якнайшвидшому пошуку виходу з ситуації. Крім того, зі сторін знімається обов’язок сплачувати у дохід держави судовий збір, який визначається у відсотковому відношенні до ціни позову, витрачати кошти на правову допомогу, призначення обов’язкових експертиз, відшкодовувати інші судові витрати, тощо, що разом, у більшості випадків, значно перевищує винагороду медіатора.

3. Перевага інтересів сторін та пошук нестандартних рішень. Як зазначалося, головною метою процедури є не притягнення до відповідальності, не тиск з боку органів судової влади, не присвоєння статусів “переможця” та “переможеного” внаслідок судового процесу, а лише пошук найбільш сприятливого та вигідного рішення для обох сторін. Саме тому медіатор заплющує очі на встановлені правові процедури, первинні вимоги сторін, а натомість поглиблюється у суть конфлікту з метою досягнення консенсусу. Крім того, саме обопільна згода й мотивує сторін добросовісно виконувати досягнуте рішення.

4. Конфіденційність процедури. Важко не погодитись, що багато відносин між бізнес-партнерами, у родині, чи то відносини у колективі мають гриф приватності. Саме тому процедура медіації, на відміну від гласного судового процесу, має обов’язкову ознаку конфіденційності. Кодексами етики медіатора встановлено, що сторони чи медіатор не мають права розголошувати інформацію, отриману за час процедури, посилатися на неї у відносинах одне з одним чи третіми особами. Обов’язок конфіденційності фіксується в угоді на початку процедури, однак сторони можуть внести свої пункти щодо цих домовленостей.

5. Можливість збереження співробітництва та запобігання виникненню тотожних конфліктів у майбутньому. Внаслідок мирного врегулювання конфлікту та виконання сторонами домовленостей їх стосунки, найчастіше за все, покращуються. Це сприятлива процедура й з психологічної точки зору – обидві сторони залишаються задоволеними, виконують свої зобов’язання на засадах справедливості та набувають доброї ділової репутації.

Досвід провідних країн-членів ЄС, таких як Франція, Німеччина, Бельгія, показує, що 80% справ вирішуються за допомогою альтернативних способів вирішення спорів, зокрема, медіації. Практика застосування медіації в США бере початок у 70-х роках ХХ століття, а фактичне закріплення цієї можливості на законодавчому рівні відбулося ще у 1981 році, після чого ця процедура вирішення спорів стала широко поширеною. Процес збільшення чисельності альтернативних способів вирішення спорів дозволив розвантажити суди від надмірного напливу справ, що можуть бути врегульовані звичайними угодами про медіацію, буз затягувань та зволікань, витрат суспільних ресурсів і т.д..

Таким чином, при пошуках варіанту вирішення спорів з Вашим опонентом у будь-яких справах, Ви завжди можете обрати більш гнучкий та зручних шлях розв’язання проблеми, ніж ініціювання надмірно тяжкого судового розгляду. В Україні послуги медіації надаються кваліфікованими медіаторами, що діють у складі юридичних фірм, громадських організацій чи на приватних засадах.

Автор: Кидалов Ігор