Юридична компанія

Кидалов і Партнери

Працює в Україні і спеціалізується на наданні юридичної допомоги широкому колу юридичних і приватних осіб.

Записатися на консультацію

Дистанційна торгівля в Україні компаніями – нерезидентами: особливості податкового регулювання

Експерти заявляють, що ринок дистанційної торгівлі стрімко розвивається: маючи можливість дістатися до покупця в самій важкодоступній точці, дистанційна торгівля в Україні набирає обертів. Ряд істотних переваг перед традиційною торгівлею дозволяє дистанційним продажам нарощувати обсяги. Компанії, що спеціалізуються на дистанційній торгівлі, застосовують усі можливі канали, інтернет, телебачення і можливості мобільного зв’язку, щоб донести інформацію про свій товар або послугу споживачеві.

Наприклад, в деяких європейських країнах оберти дистанційної торгівлі досягають 7% від національного ВВП! Звичайно, в Україні цифри набагато скромніші, але, за оцінками фахівців, при збереженні сьогоднішніх темпів росту цієї галузі, протягом найближчих п’яти років частка дистанційної торгівлі зможе скласти більше 3% ВВП країни. Однак це маленькі цифри, наприклад, у порівнянні з Німеччиною або сусідньою Польщею, що означає, що в українського ринку дистанційної торгівлі дуже великий потенціал. При цьому ринок України цікавий не тільки для місцевих компаній, але і для компаній – нерезидентів, які хотіли б продавати свої товари українським споживачам. У даній статті ми розглянемо саме цей варіант компаній дистанційного торгівлі – компанії-нерезидента, а також деякі податкові аспекти ведення такого бізнесу.

Існує кілька основних варіантів організації бізнесу компанії дистанційної торгівлі – нерезидента України:
• через зареєстровану на території України юридичну особу;
• через зареєстроване на території України представництво;
• шляхом використання посередницьких послуг українських підприємств;
• без реєстрації бізнесу на території України.

Спочатку, найрозумнішим може здатися варіант з реєстрацією на території України юридичної особи або представництва, проте саме цей варіант має найбільшу кількість ризиків і недоліків, описаних:
• суттєве податкове навантаження на суб’єктів господарювання України (податок на додану вартість 20% при імпорті + мито відповідно до митного тарифу України + податок на прибуток + інші податки);
• фіскальний підхід податкових органів, спрямований на виконання державного бюджету, який означає зайві податкові вимоги фіскальних органів;
• складність захисту прав в судових спорах з фіскальною службою (суди в 9 з 10 випадків дають неформальні переваги фіскальним службам);
• часті податкові перевірки;
• деяка складність реєстрації, особливо для представництв.

Діяльність з використанням посередницьких послуг українських підприємств теж має свої недоліки, зокрема, досить діяльність таких підприємств оподатковується досить високими податками, що призводить до збільшення комісійних на користь таких підприємств та, як наслідок, до зменшення прибутку самої компанії дистанційної торгівлі.

Тому варто зупинитися на варіанті діяльності компанії – нерезидента на території України без реєстрації на території України юридичного, і розглянути всі переваги, які дає такий варіант. Варто розуміти, обов’язковою умовою роботи за цим варіантом є ввезення товарів в Україну тільки за допомогою поштових міжнародних відправлень, що, в свою чергу, переносить обов’язок зі сплати всіх податків в країну реєстрації компанії – нерезидента. Також відсутній обов’язок сплати податку на додану вартість та мита при ввезенні товару шляхом міжнародних поштових відправлень при дотриманні наступних умов:
• вартість товару до 300 Євро;
• товар надходить від одного відправника на адресу одного одержувача не більше 1 разу на день;
• номенклатура і кількість товару не повинна виглядати як “оптова партія”;
• в разі вартості товару більше 300 євро – необхідно платити ПДВ 20% і ввізне мито 10% (розраховується виходячи з суми, що перевищує 300 євро).

Діяльність без реєстрації на території України юридичної особи або представництва, наприклад, при використанні схем консигнації, передбачає можливість формування податкового кредиту з експортного ПДВ в результаті експорту товару з країни реєстрації. При цьому основні умови митного оформлення товарів такі:
• головне завдання – обґрунтування, що ввезений товар є міжнародним поштовим відправленням;
• оформлення міжнародних поштових відправлень з позначкою “консигнація” здійснюється на бланку єдиного адміністративного документа (Постанова Кабінету Міністрів України №450 від 21.05.2012 року);
• в одній митній декларації на бланку єдиного адміністративного документа може бути задекларовано до 999 товарів.

Таким чином видно, що дистанційна торгівля – це сполучна ланка, існування якої дуже вигідно як для виробників, так і для споживачів. А якщо взяти до уваги популярність торгівлі по каталогам у всьому світі, легко переконатися, що навіть глибока криза не здатна значно дестабілізувати цей сегмент ринку. Безсумнівно, ринок дистанційної торгівлі в Україні буде розвиватися прискореними темпами, відбуватиметься вивчення зарубіжного досвіду в даному напрямку. Тому було б розумним багатьом компаніям дистанційної торгівлі – нерезидентам, розглядати український ринок як один їх високопотенційних.

Автор: Кидалов Ігор

Submit your review
1
2
3
4
5
Submit
     
Cancel

Create your own review

Kydalov & Partners
Average rating:  
 0 reviews
Дата Публікації: 31.03.2016
Переглядів: 1.2K

Коментарі

    Залишилися питання