Найбільш поширені форми бізнесу в Україні

У цій статті ми розглянемо найбільш поширені форми ведення господарської діяльності в Україні, відповідно до чинного законодавства України, яке передбачає ряд правових форм для створення підприємства. Майбутній інвестор може вибрати будь-яку з можливих:
• товариство з повною відповідальністю;
• товариство з обмеженою відповідальністю;
• товариство з обмеженою відповідальністю;
• товариство з додатковою відповідальністю;
• приватна компанія;
• акціонерна компанія.
Крім того, існують індивідуальні підприємці, які займаються бізнесом в Україні, але не включені до переліку суб’єктів господарювання. Найбільш поширеною формою ведення бізнесу в Україні є товариство з обмеженою відповідальністю та індивідуальний підприємець. Всі вище згадані правові форми і основні вимоги до їх створення перераховані нижче.

Товариство з повною відповідальністю
Товариством з повною відповідальністю є компанія, в якій всі учасники ведуть одну підприємницьку діяльність і несуть солідарну відповідальність всім своїм майном, у відповідності до зобов’язань компанії.
У такому товаристві учасники несуть відповідальність пропорційно їх внескам, зробленим в компанії. Це означає, що при ліквідації товариства з повною відповідальністю, учасники несуть пропорційну відповідальність за борги (якщо існуючої власності компанії не вистачає) з усіма своїми активами, які відповідно до законодавства України, можуть бути стягнені. Саме тому цей вид ділового партнерства не є поширеним явищем серед українських бізнесменів.
Ця організаційно-правова форма компанії не має ніяких переваг в Україні, в тому числі і в сфері оподаткування. Статутний капітал не формується, вклади учасників становлять загальний капітал, розмір якого і манера, в якій він створюється, визначається виключно учасниками товариства з повною відповідальністю. При створенні компанії не потрібні накопичення учасниками значного капіталу. На сьогоднішній день в Україні налічується близько 400 товариств з повною відповідальністю. Більше 80% з них є ломбардні установи (ломбард), так як це є специфічною вимогою для отримання ліцензії на діяльність ломбардів.

Партнерство з обмеженою відповідальністю
При створенні партнерства з обмеженою відповідальністю один або кілька учасників, які здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства, несуть відповідальність за зобов’язаннями товариства усім своїм майном. Крім того, в такому суспільстві завжди є один або кілька учасників (інвесторів), чия відповідальність обмежена своїми інвестиціями у власності товариства.
Ця організаційно-правова форма компанії також не має ніяких переваг в Україні, в тому числі і в сфері оподаткування. В даний час існує близько 80 партнерств з обмеженою відповідальністю в Україні, але тільки 20 з них дійсно працюють.
Товариство з обмеженою відповідальністю
Товариством з обмеженою відповідальністю є компанія, статутний капітал якої розділений на акції, зазначені в установчих документах (стаття 50 Закону України «Про господарські товариства»). В Україні ці види господарюючих суб’єктів є найбільш поширеними і на даний момент мають істотні переваги в порівнянні з іншими видами господарюючих суб’єктів через простоту процедури реєстрації.
По-перше, законодавство не встановлює розмір мінімального капіталу. Крім того, статутний капітал не підлягає обов’язковій сплаті учасниками при реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю; він може бути виплачений протягом одного року з дати державної реєстрації компанії. Якщо протягом року сума, зазначена в статуті компанії, не виплачується, учасники повинні або вигнати з компанії тих, хто ще не вніс свої внески (в повному обсязі) або зменшити статутний капітал. Після цього слід визначити порядок перерозподілу часток у статутному капіталі.
По-друге, межі щодо кількості учасників в даній компанії дуже широкі. Мінімальна кількість учасників в компанії складає 1 людина, а максимум 100 осіб. Якщо число учасників перевищує 100, товариство з обмеженою відповідальністю необхідно перетворити у відкрите акціонерне товариство.
По-третє, учасники несуть відповідальність тільки в межах своїх інвестицій, тому співробітники компанії не ризикують своїми особистими активами. Учасники, які не внесли свій вклад в повному обсязі несуть солідарну відповідальність у межах неоплаченого депозиту відповідно до своїх зобов’язань. Внутрішня організація товариства з обмеженою відповідальністю показана нижче. Вищим органом товариства є загальні збори членів компанії (далі Рада), яке включає в себе всіх учасників. Рада приймає всі важливі рішення в компанії. Голоси розподіляються між членами відповідно до частки інвестицій кожного учасника. Засідання Ради вважається повноважним, якщо учасники (або їх представники), які разом мають понад 60% голосів, присутні.
Збори повинні проводитися не рідше одного разу на рік, але внутрішній статут компанії може передбачати і більшу кількість зборів. Крім того, позачергові загальні збори скликаються за обставин, зазначених у законі або в разі, якщо компанія стає неплатоспроможною. Позачергові загальні збори можуть бути скликані на прохання директора і членів компанії, які разом мають понад 20% голосів.
Всі рішення, прийняті на загальних зборах, фіксуються в протоколі. Розподіл прибутку (дивіденди) також проводиться за допомогою такого протоколу. Виконавчим органом є директор або рада директорів. Директор виконує рішення зборів, робить все платежі, підписує документи, видає накази і розпорядження, і діє від імені компанії. Директор має оригінали установчих документів компанії та печатку компанії. Проте, повноваження директора можуть бути обмежені статутом компанії.

Товариство з додатковою відповідальністю
Товариством з додатковою відповідальністю є компанія, в якій статутний капітал розділений на акції в розмірі, зазначеному в установчих документах. Учасники такого товариства несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями відповідно до їхніх часток у статутному капіталі, а в разі, коли цих коштів не вистачає, додатково несуть відповідальність своєю власністю пропорційно своїм інвестиціям. Обмеження на кількість зобов’язань учасників вказується в установчих документах.
Товариство з додатковою відповідальністю по суті являє собою середній варіант між товариством з обмеженою відповідальністю та товариством з повною відповідальністю, коли члени компанії можуть ризикувати не тільки своїми акціями, але частково своєю власністю. Товариство з додатковою відповідальністю має такі ж характеристики з точки зору його організації, як і товариство з обмеженою відповідальністю. Даний вид правової форми не має ніяких переваг бізнесу в Україні. На сьогоднішній день в Україні налічується близько 900 товариств з додатковою відповідальністю, але тільки 30% з них дійсно працюють.

Приватна компанія
Альтернативною правовою формою компанії в Україні є приватна компанія/приватне підприємство. Однак через відсутність законодавчого регулювання даної організаційно-правової форми він не дуже популярний, хоча багато людей до сих пір вибирають цю форму бізнесу. Така правова форма, як приватна компанія, регулюється Господарським кодексом України, в якому можна знайти про це тільки одну статтю. Таким чином, відповідно до статті 113 Господарського кодексу України, приватна компанія – це підприємство, яке діє на основі приватної власності за допомогою одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи роботою за наймом. Приватним підприємством є також підприємство, яке діє на основі приватної власності суб’єкта. Така компанія також є юридичною особою.
Його внутрішня організація, взаємовідносини між власниками і мінімальний розмір статутного капіталу не регулюється законодавством. Всі ці питання регулюються власниками в їх статуті. З одного боку, це можна вважати перевагою у створенні власної компанії, оскільки він не встановлює чітких меж в організації приватної компанії. З іншого боку, відсутність правових норм може бути недоліком. У будь-якому випадку, було б краще, щоб всі норми ведення такого бізнесу були закріплені на законодавчому рівні, щоб уникнути суперечок в майбутньому.

Акціонерна компанія
Відповідно до статті 3 Закону України «Про акціонерні товариства» акціонерним товариством є господарське товариство, статутний капітал якого розділений на певне число акцій рівної номінальної вартості. Корпоративні права визначені акціями.
Акціонерного товариства має такі характеристики:
1) Мінімальний статутний капітал акціонерного товариства становить 1250 мінімальних заробітних плат. Наприклад, якщо мінімальна заробітна плата становить 1218 грн, то мінімальний статутний капітал компанії повинен складати 1522500 грн.
2) Товариство з обмеженою відповідальністю є юридичною особою, яке випускає акції від свого імені і зобов’язана виконувати зобов’язання, згідно умов випущених акцій. За рахунок випуску і продажу акцій компанія формує свій статутний капітал і збільшує його в разі потреби. Фізичні та юридичні особи, які придбали акції акціонерних товариств, реєструються в реєстрі і набувають статусу акціонерів. Облік акцій відбувається тільки електронному вигляді, і тільки в національному депозитарії цінних паперів.
3) Акціонери не відповідають за зобов’язаннями компанії і ризикують втратити тільки вартість, закладену в їх акціях. Акціонерні товариства не несуть відповідальності за зобов’язаннями акціонерів.
4) Це можуть бути закриті (приватні) і відкриті (публічні) акціонерні товариства. Акції закритих акціонерних товариств розподіляються тільки серед засновників, а акції відкритих акціонерних товариств можуть вільно продаватися на фондовому ринку. Акціонери закритого акціонерного товариства мають переваги в придбанні акцій, які продаються іншими акціонерами цієї компанії на умовах, пропонованих третій стороні, пропорційно своїм часткам акцій. При цьому не повинно бути більше 100 акціонерів. А для відкритого акціонерного товариства максимальна кількість учасників не обмежена.
5) У порівнянні з товариством з обмеженою відповідальністю, процедура реєстрації акціонерного товариства є досить складною. На додаток до реєстрації в державному реєстрі як юридична особа, необхідно зареєструвати емісію акцій, отримати код ISIN і укласти договір з депозитарієм цінних паперів на ведення реєстру акціонерів.
6) У порівнянні з іншими правовими формами бізнесу акціонерне товариство вимагає значних регулярних витрат незалежно від його ефективності, в тому числі і витрати, пов’язані з веденням реєстру акціонерів, вартості обов’язкового щорічного аудиту, подачі великої кількості регулярних (щорічних) та поточних звітів, тому що встановлені штрафи за порушення цих вимог можуть досягати до 12 000 євро за одне порушення.
7) Внутрішня організація акціонерного товариства схожа на товариство з обмеженою відповідальністю. Рада акціонерів є вищим органом акціонерного товариства. Загальні збори вважаються дійсними, якщо акціонери, які володіють спільно більше 60% голосуючих акцій, зареєстрували себе для участі в Раді акціонерів. Для прийняття рішення кожного з питань в акціонерної компанії одна голосуюча акція дає один голос акціонеру. Акціонерне товариство зобов’язане скликати Раду акціонерів щорічно (річні загальні збори). Позачергова Рада акціонерів скликається у разі неплатоспроможності компанії і у випадках, зазначених у статуті. Акціонери, які разом мають більше ніж 10% голосів, мають право скликати позачергове засідання в будь-який час і з будь-якої причини. Виконавчий орган компанії управляє поточною діяльністю компанії. Виконавчий орган несе відповідальність перед Радою акціонерів і організовує виконання їх рішень. Виконавчий орган діє від імені акціонерного товариства в межах статуту компанії і закону України. Рішення Ради акціонерів виконуються у вигляді протоколу.
Дана форма бізнесу не має ніяких переваг. Зазвичай така організаційно-правова форма вибирається великими компаніями, які планують залучити значний обсяг іноземного капіталу: великі промислові підприємства, банки, страхові компанії і т.д.. Кількість акціонерних товариств в Україні різко знизилася протягом останніх 4-х років, в основному через великий обсяг звітів та інших, пов’язаних з цим витрат; багато акціонерних товариств були ліквідовані або перетворені в товариства з обмеженою відповідальністю.

Індивідуальний підприємець
Будь-яка фізична особа має право брати участь в будь-якому бізнесі, це не заборонено законом. Якщо фізична особа хоче вести бізнес він повинен бути зареєстрований відповідно до закону. Для реєстрації фізичній особі необхідно представити державному реєстру стандартну форму заявки, копію ідентифікаційного номера платника податків та квитанцію про оплату державної реєстрації (на сьогодні реєстраційний внесок становить 34 грн).
Якщо фізична особа є нерезидентом України і хоче зареєструватися як індивідуальний підприємець йому необхідно спочатку отримати ідентифікаційний номер платника податків в Україні та документ, що підтверджує реєстрацію місця проживання/перебування на території України.
Щоб отримати ідентифікаційний номер платника податків фізичній особі необхідно подати до податкових органів заяву та копію паспорта іноземця, з нотаріально завіреним перекладом на українську мову. Заява може бути подана представником з легалізованим апостилем на довіреності, згідно з міжнародним і внутрішнім законодавством країни нерезидента. Ідентифікаційний номер платника податків видається протягом 5-10 днів.
Для отримання реєстрації місця проживання нерезидент може мати як власну нерухомість, так і орендувати її. Слід також пам’ятати, що для реєстрації індивідуальним підприємцем нерезидент повинен мати дозвіл на проживання або постійне місце проживання в Україні. Без цих документів його перебування в Україні обмежено.

Автор: Катерина Бован