Покращення антирейдерського законодавства в Україні

Проблема рейдерського захоплення бізнесу чи власності притаманна всім ринкам, особливо тим, що розвиваються. Тому завданням законодавців у будь-яких країнах є впровадження правових інструментів, які б завадили рейдерській діяльності та захистили права та інтереси законних власників. Україна також не стоїть осторонь в питання протидії рейдерству, зокрема останнім часом були внесені зміни в низку законів, які мають на меті зробити захист прав власності добросовісних власників більш надійним та ефективним.

По-перше, були здійснені нововведення у Кримінальний кодекс України, що покликані посилити відповідальність за рейдерство, а саме:
1. За захоплення майна, вчинення перешкод у діяльності власника чи підприємства, що завдало значних збитків (на суму більше 14 тисяч доларів США) передбачено ув’язнення на строк до 10-ти років.
2. Підроблення офіційних документів державних реєстраторів з метою отримання контролю над чужою власністю – значний штраф або до 2-х років ув’язнення.
3. Підроблення офіційних документів державними реєстраторами, що надають їх отримувачу контроль на чужою власністю – до 5-ти років ув’язнення.
4. Інші корупційні дії державних реєстраторі, що сприяють отриманню контролю на чужою власністю – до 8-ми років ув’язнення.

Таким чином закон ввів сувору але справедливу відповідальність за рейдерство, а тому такі зміни в законодавстві можна вважати правильним та ефективним превентивним заходом, адже загрозою потрапити за ґрати зменшить кількість бажаючих отримати контроль над чужим майном.

По-друге, зміни в законодавстві покликані зменшити кількість помилок, при чому як реальних помилок так і дивних випадковостей, коли формально важко звинуватити державних реєстраторів у корупції, але в результатом таких “помилок” буде вибуття майна із власності чи з під контролю дійсного власника. Законодавець значно збільшив розмір штрафів у випадках помилок, тепер штрафи будуть становити від 250 доларів США за кожну помилку або недопрацювання, при цьому якщо протягом року державний реєстратор вчинить повторне порушення штраф буде сягати вже 320 доларів США. Переконані, що перші випадки стягнення таких великих штрафів різко зменшать кількість як звичайних помилок так і “випадкових помилок” в чиюсь конкретно користь, та зменшать кількість неправомірних реєстраційних дій або безпідставних відмов.

По-третє, було внесено зміни в Закон України “Про електронний цифровий підпис”, а саме, було деталізовано визначення терміну “надійний засіб ЕЦП” та приведено його до прийнятим стандартам якості провідних країн світу. Ключовою зміною стала обов’язкова особиста присутність підписувачів при отриманні ЕЦП, зокрема посадових осіб підприємств, адже раніше такі дії могли бути вчинені за дорученням. Також для забезпечення цілісності електронних даних та ідентифікації юридичної особи під час надання адміністративних та інших послуг, уточнено механізм застосування “електронної печатки” (ще один електронний підпис юридичної особи, додатковий інструмент захисту).

В-четверте, був змінений Закон України “Про нотаріат”, зокрема були розширені повноваження Міністерства юстиції України в частини інспектування діяльності нотаріусів шляхом камеральних перевірок, що дасть можливість оперативно виявляти злочинні маніпуляції. Крім цього спрощену процедуру ініціювання Міністерством юстиції України позбавлення права нотаріуса займатися професійною діяльністю у випадках, коли за нотаріусом неодноразово спостерігається грубе порушення законодавства. Вважаємо, що можливість лишитися без достатньо прибуткової професії та перспектива додатково отримати кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі на 10 років, про що писалось вище, зменшить кількість нотаріусів, бажаючих вступити у змову з рейдерами.
Також новими змінами до закону нотаріусам надається доступ до інформації з Єдиного реєстру актів цивільного стану громадян, зокрема нотаріус буде знати сімейний стан особи, що до нього звернулась, і час перебування у шлюбі. Питання в тому, що в більшості випадків, навіть якщо особа перебуває у шлюбі, майно реєструється на більш економічно активного члена подружжя. Однак такий запис не припиняє правового режиму спільної власності на все майно, набуте парою у шлюбі, незалежно від того, на кого це майно було зареєстровано. Але нотаріус не мав можливості перевірити сімейний стан особи, що до нього звернулась для вчинення дій, а тому були часті випадки, коли недобросовісний член подружжя позбувався від спільного майна подружжя виключно на власну користь.

В-п’яте, вдосконалений порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності та порядок державної реєстрації юридичних осіб.

Щодо загальних змін в цих процедурах, то вони наступні:
– звужено принцип екстериторіальності. Відтепер, нотаріуси та інші суб’єкти державної реєстрації реєструють нерухомість та бізнес лише в межах області, що виключає реєстраційні дії за сотні кілометрів від місця знаходження нерухомості чи бізнесу.
– оптимізовано механізми роботи з реєстрами, де ускладнили процедуру відкриття розділу з приводу нерухомості задля унеможливлення існування паралельно двох різних “віртуальних” об’єктів при одному реальному об’єкті.
– передбачено більшу інтеграцію з іншими реєстрами органів державної влади, зокрема з Єдиним державним реєстром судових рішень, Єдиним реєстром виконавчих проваджень, Державного земельного кадастру, Реєстру документів дозвільного характеру, тощо.
– Вкрай важливе нововведення – це комунікація реєстратора з власником майна, тобто, коли реєстратор отримує пакет документів для реєстрації, він зобов’язаний повідомити про це власника на електрону пошту або повідомленням через СМС. Таким чином, власник може контролювати проведення реєстрації та якщо вважає ці дії рейдерським захопленням – може подати заяву про заборону реєстрації (тоді реєстрація буде зупинятись). Тобто у власника майна буде певний строк для звернення до суду для встановлення обтяження на майно рішенням суду.

Щодо реєстрації юридичних осіб були внесені зміни у статті 126, 148 Цивільного кодексу України, що стосуються виходу учасника з повного товариства та виходу учасника із товариства з обмеженою відповідальністю, а тому відтепер здійснити такі дії можливо лише в випадках, коли підпис учасника товариства на відповідній заяві буде засвідчений в нотаріальному порядку. Така вимога закону унеможливить шахрайські дії щодо товариства та його учасників, адже в минулому відсутність нотаріального посвідчення підпису створювала додаткові можливості для реалізації злочинних намірів. Також законодавець передбачив обов’язковість нотаріального посвідчення підписів на рішеннях про внесення змін в діяльність підприємства (зміна керівника, уповноважених осіб, тощо) та на установчих документах.

Як бачимо, зміни достатньо позитивні і своєчасні. Ці зміни дозволять збільшити бізнес привабливість України для потенційних інвесторів. Змін відбулось набагато більше, ніш зазначено у даній статті, а тому консультація у юриста буде не зайвою для осіб, що прагнуть захистити своє майно та майнові інтереси.

Автор: Кидалов Ігор