Патентні війни і патентний тролінг в Україні: юридичні аспекти

Інтелектуальна власність сьогодні є одним з найцінніших активів в сучасному світі, а вартість багатьох підприємств, які гуртуються на інтелектуальній власності, часто є набагато більшою, ніж класичних активів. Інтелектуальна власність все частіше стає об’єктом протиправних посягань, порушення правил патентування, патентних війн а, іноді, і відвертих зловживання в цій сфері (так званий патентний тролінг); це вже нікого особливо не дивує. При цьому патентні війни і патентний тролінг стали досить прибутковим бізнесом. Щоправда, такі види діяльності є прибутковими виключно для патентних тролів, а реальному сектору економіки, тобто виробничим, науково-дослідним, торгівельним та багатьом іншим компаніям такі війни блокують розвиток, вихід на нові ринки, призводять до додаткових витрат, тощо.

Наприклад, один з відомих патентних тролів, компанія NTP Inc. “заробила” на патентній війні з компанією – виробником телефонів Blackberry більше 600 мільйонів доларів, а інший відомий патентний троль VirnetX, який отримав патент на технології сервісу відеозв’язку, внаслідок чого подав позов до найлояльнішого до патентних тролів суду – техаського суду, виграв 368 мільйонів доларів у компанії Apple. Також статистика судочинства між компаніями показує, що більше половини позовів у сфері інтелектуальної власності подаються саме патентними тролями.

Звичайно, така ситуація не подобається ані урядам розвинених країн, ані великим компаніям – виробникам. Найбільших успіхів в площині боротьбі з патентними тролями досягнуто в США, уряд яких слушно вирішив, що патентні війни не повинні бути способом збагачення через недосконалість законодавства.

Так, 16 березня 2013 року набрали чинності положення так званого The Leahy – Smith America Invents Act, які спрямовані, в першу чергу, на ускладнення процедури патентування, адже чим важче патентним тролям отримати патент, тим складніше їм вступити в судові суперечки з реальними виробниками. Однією з перспективних новацій є право третіх осіб впливати на експертизу заявок, в тому випадку, наприклад, якщо компанії стало відомо подання патентним тролем заявки на патентування винаходу чи корисної моделі, який на думку компанії не відповідає критеріям патентоспроможності, то вона може подати своє дослідження рівня техніки (prior art) і коментарі до нього. Раніше таке дослідження рівня техніки можна було подати тільки в обмежених випадках, і, до того ж, без своїх коментарів. Зміна підходу означає, що тепер компанії можуть впливати на експертизу патентного відомства, і, відповідно, на процес відмови у видачі патентів патентним тролям. Тобто, ситуація виграшу VirnetX у Apple була б неможливою: дізнавшись що VirnetX подав заявки на “ненові” або “очевидні” технології сервісу відеозв’язку, Apple подала б в патентне відомство своє дослідження рівня техніки і коментарі, з яких виходить, що патенти за поданими заявками не можуть бути видані, що призвело б до відмови у видачі патенту VirnetX.

Другим цікавим нововведенням є введення вищезгаданим актом обмежень на подання позовів проти групи відповідачів, а саме заборонено подання позовів до групи відповідачів тільки на тій підставі, що кожен з них окремо порушує патент. Це повинно припинити практику патентних тролів подавати позови не проти одного відповідача, а цілої групи відповідачів, тобто всіх учасників ринку, з метою не просто заробити грошей, а заробити дуже багато грошей. Таким чином, шляхом подання групових позовів патенті тролі могли блокувати роботу і розвиток цілих індустрії. Одним з прикладів таких зловживань можна навести приклад патентного троля Xpoint Technologies, штат якого складається виключно з юристів, який подав позов одночасно проти 30 компаній, серед яких Apple, AMD, Google, Hewlett – Packard, Microsoft.

Але це світові тенденції. Рівень же патентного тролінгу в Україні значно менший, але має певні свої властивості. Так, патентний тролінг має декілька основних напрямків “роботи”:
1. Патентування якихось незначних вузлів, агрегатів, деталей, запасних частин до техніки, з метою виставлення претензій реальним компаніям-виробникам, які виготовляють чи ввозять на територію України товари чи вироби.
2. Реєстрація на території України знаків для товарів, робіт і послуг, що належать відомим компаніям –виробникам, з подальшим кіберсквотингом або без нього, з метою подальшого виставлення претензій реальним компаніям-виробникам, які ввозять на територію України товари чи вироби.

При цьому, не можна сказати, що чинне законодавство України в частині захисту інтелектуальної власності відстале чи недолуге. Це законодавство досить сучасне. Але рівень корупції в державних органах взагалі, і в сфері інтелектуальної власності такий, що за невелику суму не становить проблеми зареєструвати, наприклад, лопатку для розмішування їжі, чи одноразову запальничку, чи зубочистку, чи одноразовий металевий вішак для одягу, чи головку пульвелізатора/розприскувача рідин. Так, це все реальні ситуації, де реальні виробники отримували позови і на тривалий час зупиняли своє виробництво. А в ситуації з одноразовими металевими вішаками для одягу заручниками став будь-який бізнес, який ввозив на територію України одяг, бо весь одяг комплектувався заводами-виробниками за кордоном саме одноразовими металевими вішаками. Схема патентних тролів полягає в тому, що чинне законодавство України передбачає, що при імпорті товару, якщо щодо нього заявлені претензії в частині інтелектуальної власності, такий товар арештовується до винесення остаточного рішення суду у справі з патентним тролем. Такі суди можуть йти тривалий час, товар може псуватись, виходити з моди, тощо, а тому зазвичай, після арешту товару по заяві патентних тролів, вони самі пропонують виплатити “відступні” за швидке урегулювання патентного спору чи спору щодо торгової марки. І хоча українські патентні тролі є дуже ліберальними в питанні ціноутворення і суми в сотні мільйонів доларів на одній справі їм можуть тільки наснитися, їх дії серйозно турбують легальний бізнес і приводять до відчутних фінансових втрат.

Не тільки дрібний та середній бізнес стає жертвою патентних тролів. Так один з найвідоміших випадків патентного троллінгу в Україні – це реєстрація торгівельної марки “Гоу Огле”, яка дозволила тролю зареєструвати домен UA (google.ua). Історія закінчилася тим, що компанія Google домоглася визнання мети реєстрації даної торгової марки недобросовісної і реєстрацію скасували в судовому порядку. Однак домен google.ua так і залишився за тролем, а компанія Google використовує локальну сторінку google.com.ua.

Але протидіяти патентним тролям в Україні можливо, адже згідно з українським законодавством патенти, які були видані на ненові об’єкти можуть бути визнані недійсними в судовому порядку, а свідоцтва на реєстрацію торгової марки можуть бути анульовані за позовом. В першу чергу має бути подано позов про визнання недійсним патенту троля чи анулювання свідоцтва про реєстрацію торгівельної марки. Зацікавлена сторона має надати суду докази відсутності новизни корисної моделі або промислового зразка або довести факт більш раннього користування торговою маркою. Або довести суду, що зацікавлена особа самостійно і, головне, до подачі тролем заявки на патент, корисну модель чи торгову марку, почав використовувати виріб, який пізніше запатентували як промисловий зразок, чи метод виготовлення, чи торгову марку і т.д. Мова йде про право попереднього користування, яке встановлюється судом або в рамках зустрічного позову або в якості оцінки доказів відповідача. Право попереднього користування дає його суб’єкту можливість продовжувати виготовлення виробу без отримання дозволу у власника патенту/свідоцтва та без виплати винагороди.

Теоретично патентний троль може продовжити атаку та зареєструвати новий патент, змінивши незначну деталь, і все почнеться заново, але, як вже зазначалось вище, обсяг ринку патентного тролінгу в Україні не такий значний і патентні тролі на зацікавлені в тривалих суперечках, а хочуть отримати, хай невеликі гроші, але швидко. Тому, у випадку, коли патентний троль бачить підприємство, яке системно захищається, він швидше знайде менш сильну жертву. В даній ситуації навіть невеликі витрати на юридичний супровід справ у сфері інтелектуальної власності, моніторинг виданих патентів з метою виявлення “чужих” патентів на об’єкти, які виробляє або продає підприємство, моніторинг митного реєстру об’єктів інтелектуальної власності, та своєчасне звернення до судів у випадках наявності загроз допоможуть забезпечити стабільну та прогнозовану роботу бізнесу та упередять виникнення значних витрат.

Автор: Кидалов Ігор